BG 2.66 — Санкх'я Йога
BG 2.66📚 Go to Chapter 2
नास्तिबुद्धिरयुक्तस्यचायुक्तस्यभावना|चाभावयतःशान्तिरशान्तस्यकुतःसुखम्||२-६६||
насті буддхірайуктасйа на чайуктасйа бхавана . на чабхавайатах шантірашантасйа кутах сукхам ||2-66||
नास्ति: not is | बुद्धिरयुक्तस्य: knowledge (of the Self) | न: not | चायुक्तस्य: and | भावना: meditation | न: not | चाभावयतः: and | शान्तिरशान्तस्य: peace | कुतः: whence | सुखम्: happiness
GitaCentral Українська
Незбалансована людина не має знання про Себе, і незбалансована не має здатності до медитації; у людини без медитації немає миру, а в людини без миру звідки візьметься щастя?
English
Swami Gambirananda
Swami Adidevananda
Hindi
Swami Ramsukhdas
Sanskrit
Sri Ramanuja
Sri Madhavacharya
Sri Anandgiri
Sri Jayatirtha
Sri Abhinav Gupta
Sri Madhusudan Saraswati
Sri Sridhara Swami
Sri Dhanpati
Vedantadeshikacharya Venkatanatha
Sri Purushottamji
Sri Neelkanth
Sri Vallabhacharya
Detailed Commentary
**2.66:** Бо в того, чий розум і почуття нестримані, немає рішучого інтелекту (в'явасаятміка буддхі); а без рішучого інтелекту не виникає почуття обов’язкової відданості (своєму долу). Без такого почуття людина не досягає миру. Тоді як може бути щастя у того, хто позбавлений миру? **Коментар:** [Тема тут — Карма-йога. У Карма-йозі першочерговим є стриманість розуму та почуттів. Без розрізняючої стриманості бажання не знищуються. Без знищення бажання немає сталості інтелекту. Тому практик Карма-йоги повинен насамперед приборкати розум і почуття. Однак цей вірш говорить про того, чий розум і почуття не стримані.] *«на асті буддхір аюктасйа»* — У того, чий розум і почуття не стримані, у такої невгамовної (асам'ямі) особи немає інтелекту твердої рішучості — переконання, що «я повинен досягти лише усвідомлення Бога» (див. примітку 103.1). Причина в тому, що з нестриманим розумом і почуттями він залишається поринати у мирських насолодах і накопиченнях, які підлягають народженню та знищенню. Іноді він прагне пошани, іноді — задоволення та комфорту, іноді — багатства, іноді — чуттєвих насолод — таким чином, у ньому персистують різноманітні бажання. Отже, його інтелект не є однонаправлено рішучим. *«на ча аюктасйа бхавана»* — Той, хто не володіє рішучим інтелектом, не має почуття: «Я повинен лише виконувати свій обов’язок і зректися бажання результатів, прив’язаності, прагнень тощо». Причина відсутності такого почуття — брак чіткої мети. *«на ча абхавайатах шантіх»* — Той, хто не відданий своєму обов’язку, не може досягти миру. Наприклад, якщо садгу, учитель, брахман, кшатрій, вайшья, шудра тощо не старанні у своїх відповідних обов’язках, вони не набувають миру. Причина в тому, що сама несталість у виконанні свого обов’язку породжує непокій. *«ашантасйа кутах сукхам»* — Як може бути щасливим той, хто непокійний? Причина в тому, що в його серці постійне хвилювання. Навіть якщо він отримує найсприятливіші насолоди від зовнішнього світу, хвилювання його серця не може бути усунене, тобто він не може бути щасливим. **Зв’язок:** Причина, чому інтелект нестриманої особи позбавлений твердої рішучості, пояснюється в наступному вірші.