**Переклад тексту:**
Як людина має потребу у воді з криничок, коли вона отримала велике водосховище, повноводне з усіх боків — тобто не має потреби зовсім — так і пізнавач Брахмана, який осягнув суть Вед та Писань, має потребу в усіх Ведах — тобто не має потреби зовсім.
**Пояснення:** "yāvān artha udapāne sarvataḥ samplutodake" — Коли людина отримує велике озеро, цілком повне, чисте та прозоре з усіх боків, вона не має ані найменшої потреби у малих водоймах. Причина в тому, що якщо в невеликій водойми вимити руки та ноги, вода стає каламутною і непридатною для купання; якщо в ній викупатися, та вода стає непридатною для прання одягу; а якщо в ній постирати одяг, вода стає непридатною для пиття. Однак, отримавши велике озеро, навіть після виконання всіх цих дій у ньому, воно не зазнає жодної зміни — тобто його чистота, прозорість і священність залишаються такими, якими й були.
"tāvān sarveṣu vedeṣu brāhmaṇasya vijānataḥ" — Так само для тих великих істот, які досягли суті Вищого Атмана, всі благочестиві вчинки, згадані у Ведах — такі як жертвоприношення (ягьї), милостиня (дана), аскези (тапас), паломництва (ті́ртха-я́тра) та обітниці (врата) — не мають для них жодної мети. Тобто, ці благочестиві вчинки стають для них наче малими водоймами. Подібна аналогія наводиться пізніше у сімдесятій шлокі: той мудрий мудрець глибокий, як океан. Скільки б насолод не з’являлося перед ним, вони не можуть порушити його спокою.
Тут словосполучення "brāhmaṇasya vijānataḥ" вказує на ту велику особистість, яка пізнала суть Вищого Атмана, а також пізнала суть Вед та Писань.
Підтекст слова "tāvān" полягає в тому, що, досягнувши суті Вищого Атмана, він звільняється від трьох гун. Він звільняється від двойственності, тобто прив’язаності та огиди тощо, не лишаються в ньому. Він утверджується у вічній сутності. Він звільняється від прагнення набувати та зберігати — тобто в ньому навіть не виникає думки, що щось слід отримати або що отримане слід зберегти. Він завжди відданий лише Вищому Господу.
**Зв’язок:** У тридцять дев’ятій шлоці Господь наказав Арджуні вислухати розповідь про рівновагу (сама́тва). Тепер же, у наступних шлоках, Він повчає його виконувати дії заради досягнення цієї рівноваги.
★🔗
