Коли цей йог, наче черепаха, що втягує свої кінцівки з усіх боків, відвертає свої почуття з усіх боків від об’єктів почуттів, тоді його мудрість стає непохитною.

**2.58.** Як черепаха з усіх боків втягує свої кінцівки, так той Кармайог, коли повністю відтягує органи чуття від їхніх об’єктів, його мудрість стає непохитно утвердженою. **Коментар:** Мета наведення прикладу з черепахою полягає в тому, що коли черепаха рухається, видно шість її кінцівок — чотири лапи, один хвіст і одну голову. Але коли вона втягує кінцівки, видно лише її панцир. Так само Стгітапраджня відтягує ці шість — п’ять органів чуття та розум — від відповідних їм об’єктів. Якщо залишається навіть найменший розумовий зв’язок із органами чуття та їх об’єктами, він не є Стгітапраджнею. Вживання дієслова «відтягує» тут означає, що Стгітапраджня повністю вбирає органи чуття від їхніх об’єктів; тобто він навіть не мислить про ці об’єкти розумом. У цьому вірші дано слово «коли», але слово «тоді» не дано. Хоча згідно з правилом «слова ‘коли’ і ‘тоді’ мають постійний взаємозв’язок», скрізь, де є «коли», «тоді» вважається наявним. Однак невикористання слова «тоді» тут має глибоке значення: переживання самоочевидної Реальності, що виникає при повному відтягуванні органів чуття від їх об’єктів, не підпорядковане часу, не обмежене межами часу. Причина в тому, що це переживання не є результатом будь-якої дії чи відмови. Воно не є чимось породженим. Тому тут немає потреби в слові «тоді», що вказує на час. Така потреба виникає лише там, де щось залежить від чогось іншого. Наприклад, навіть коли сонце на небі, якщо заплющити очі, сонця не видно, а відкривши очі, сонце видно миттєво. Тут немає зв’язку причини й наслідку між сонцем і очима; тобто сонце не породжується відкриттям очей. Сонце залишається таким самим, як і раніше. Воно те саме до заплющування очей і навіть після заплющування очей. Лише, заплющивши очі, ми його не переживали. Так само тут, переживання самоочевидної Вищої Реальності, що виникає при відтягуванні органів чуття від об’єктів, не є об’єктом для органів чуття, включно з розумом. Сенс у тому, що ця самоочевидна Реальність залишається точно такою ж як під час пов’язаності з насолодами (об’єктами), так і під час їх переживання. Однак через завісу пов’язаності з насолодами вона не переживається, і як тільки ця завіса знімається, вона переживається. **Зв’язок:** Саме по собі відтягування органів чуття від їх об’єктів не є єдиною ознакою Стгітапраджні; це пояснюється в наступних віршах.