**2.31** Зважаючи на власний обов’язок (обов’язок кшатрія), тобі не слід вагатися; бо для кшатрія немає нічого більш благого, ніж праведна війна.
**Коментар:**
[У перших двох віршах описані переваги ведення війни.] «Зважаючи на власний обов’язок, тобі не слід вагатися» – Це «я» є часткою Верховного Господа. Коли воно ототожнює себе з тілом, тоді обов’язок, що належить до того, що воно вважає «собою», називається «свадхарма» (власний обов’язок). Наприклад, якщо хтось вважає себе брахміном, кшатрієм, вайшею або шудрою, то виконання обов’язків, відповідних його варні, є його свадхармою. Якщо хтось вважає себе вчителем або слугою, то виконання обов’язків вчителя або слуги є його свадхармою. Якщо хтось вважає себе чиїмось батьком або чиїмось сином, то виконання обов’язків, що мають бути виконані по відношенню до сина або батька, є його свадхармою.
Тут обов’язкова дія кшатрія позначається словом «дхарма» (див. примітку с. 71.2). Конкретною обов’язковою дією кшатрія є не відступати від війни. Арджуна – кшатрій; отже, ведення війни є його свадхармою. Таким чином, Господь говорить, що навіть якщо дивитися на це з точки зору свадхарми, згідно з обов’язком кшатрія, боротьба – це твій обов’язок. Ти ніколи не повинен відступати від свого обов’язку.
«Для кшатрія немає більшого блага, ніж праведна війна» – Для кшатрія немає іншої благої дії, вищої за праведну війну, тобто, для кшатрія специфічною справою є виконання обов’язку кшатрія (Гіта 18.43). [Подібним чином, для брахміна, вайші та шудри також немає іншої благої дії, окрім виконання своїх відповідних обов’язків.]
У сьомому вірші Арджуна молив: «Скажи мені вирішально, що є благом для мене». У відповідь на це Господь говорить, що благо (добро) прийде лише від дотримання власної дхарми. Покидання власної дхарми з будь-якої точки зору не є благом. Тому тобі не слід відступати від свого обов’язку, який має форму цієї війни.
★🔗
